Театр тіней

Шекспір якось зауважив, що життя – то театр, а люди в нім – актори. Жінки в силу своєї природи є найдосконалішими акторками: вони можуть вдавати сильних, щоб не видати своє вразливості і прикинутись беззахисними, щоб скористатись з омани свого супротивника і завдати сильного удару, можуть здаватись веселими, щоб приховати гіркоту і біль, а можуть розплакатись від щастя…

Часто жінкам доводиться переставати бути собою, щоб відповідати суспільним стандартам, щоб подобатись чоловікам, щоб бути не тою, ким вона є насправді. Це важка й титанічна праця і вимагає нелюдських зусиль. Часто надогоду моралі, смакам, вимогам і стандартам жінкам доводиться забувати про своє “Я” і вони його забувають, втрачають у щоденному театрі однієї акторки і перетворюються на власну тінь…
Досить! Погляньте на себе! Ви чарівні і прекрасні! А те, що багато з нас не підпадають під стандарти додає нам родзиночки й шарму, робить нас нестандартними, нестандартизованими, трохи шаленими і незвичайними. Лишайтесь собою, будьте собою і обов’язково заслужите оплески, квіти і виклик на “біс”.