Красуні Рівненщини » Статті дівчат

Народні моделі № 15 Світлана та Олена Грицюк

Юрій Дюг — Wed, 11 Aug 2010 06:42:04 +0000

Чарівні рівнянки Світлана та Олена Грицюк навчаються в одинадцятому класі ЗОШ № 13. У свої 16 років дівчата активно займаються у різних гуртках міста та беруть участь у роботі дитячої залізниці. Сестрички встигають займатися танцями у ансамблі “Кралечка” та вчитися мистецтву бойового гопака. У дівчат-близнючок спільне захоплення, вони просто обожнюють нові знайомства, спілкування та різні заходи.
У майбутньому бачать себе візажистами.

Хоч від народження вони є близнятами і знак зодіаку їх Близнюки, та у дівчат абсолютно різні характери.
Світлана з Оленою жодного дня не уявляють себе одна без одної та й кредо життєве у дівчат одне на двох: “Твори добро людям”, адже вірять, що посіють, те згодом і пожнуть!

Твоє майбутнє

Капітула Тетяна — Sun, 14 Mar 2010 08:40:13 +0000

Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже лише займаючись тим, що тебе цікавить, ти відчуватимеш життєву повноцінність. Тому не можна покладатися на випадковість, квапитися. Необхідне найсерйозніше ставлення до цього рішення як батьків, так і самих нас.

Набагато частіше впливають на вибір майбутнього фаху батьки, їхня робота, вподобання. Та не завжди це можна вважати найкращим. Свою майбутню спеціальність потрібно обирати самостійно, цілеспрямовано й не поспіхом.

Часто дуже ваблять майбутні титули, сцена або великі заробітки. Проте чи можуть бути остаточними такі аргументи при виборі свого майбутнього? Роблячи ставку на “грошовиті” професії, треба пам”ятати, що вище оплачувана праця буває складнішою і важчою фізично чи розумово, вимагає більшої відповідальності, затрати часу тощо. До того ж гроші не завжди гарантують задоволення роботою. А з цією роботою нам прийдеться жити все життя.

Тим, хто обирає професію, варто задуматись, чи оцінюють вони життєві перспективи належним чином.

Тож давайте будемо уважними при виборі нашого майбутнього.

НОРМИ ЕТИКЕТУ

Капітула Тетяна — Sat, 13 Mar 2010 19:14:40 +0000

Приписи етикету з’явилися в глибоку давнину як розумні форми спілкування людей. Та й досі істинним є твердження: якщо люди перестануть діяти за правилами, вони втратять людську подобу. Цих правил, вироблених багатьма поколіннями, надзвичайно багато.
У кожного народу свої правила й традиції, зумовлені національною історією, психологією, політичним устроєм країни. Вони позначаються на особистій манері поведінки. Попри це законодавці норм етикету – англійці – запевняють: справжня ввічливість усюди однакова, а гарні манери породжуються добросердністю.
Додержання норм етикету пов’язане із загальною культурою людини, її самоусвідомленням, самоповагою та ставленням до інших. Тому люди завжди намагалися пізнати навколишній світ і себе в ньому. І хоч би що казали, а це не проста справа. Адже не кожний з нас здатний поглянути на себе збоку, об’єктивно оцінити свої здібності й можливості, бажання й наміри. Укотре доводиться переконуватися в слушності й мудрості зауваження Андре Моруа: «Розкриваючи співрозмовникові душу, ми раптом виявляємо, що зовсім нічого про себе не знаємо». І ось тут раптом починаємо робити відкриття за відкриттям: з’ясовуємо свої погляди, уподобаних звички, зрештою, свої почуття до тих, хто поряд, – рідних, друзів, однокласників.
Сама по собі людина мало привертає увагу, якщо не володіє вмінням гідно поводитися в товаристві. Бо відомо, що коштовний камінь – той же діамант – це лише камінь, який не може служити прикрасою, доки не має відповідної оправи. Людина також стає окрасою товариства тільки тоді, коли узгоджує свої наміри та вчинки з певними правилами, суспільними нормами. У свою чергу, навколишні через взаємини з нами оцінюють відповідність наших вчинків цим нормам. Отже, культура поведінки – це вміння тримати себе в товаристві, навички правильного поводження столом, форми звертання до старших, однокласників, друзів – одне слово порядність у взаєминах з людьми.
Безперечно, ми хочемо бачити себе бездоганними, приємними, товариськими, мати повагу й довіру людей. У досягненні бажаного неабияке значення мають наші манери – знання нами етикету .

Коли дарувати

Капітула Тетяна — Fri, 12 Mar 2010 17:48:13 +0000

У нашому житті дуже багато свят, неодмінним атрибутом яких є подарунки. Скажімо, на Великдень заведено дарувати писанки, крашанки, на Різдво й Новий рік — цукерки, невеличкі корисні речі.
Однак є і такі подарунки, що не вимагають обов’язкового святкового дня. Звичайно ж, це — квіти, їх за незначними винятками можна запропонувати будь-кому, не побоюючись порушити правила хорошої поведінки.
З давніх-давен квіти для людини були символом відображення її почуттів і думок. Справді, де ми ще знайдемо такого
ніжного, гарного, поетичного тлумача своїх наипотаємніших мрій і почуттів? На Сході здавна існує наука про значення квітів і мову цих чарівних творінь природи.
На жаль, у сучасному метушливому світі дуже мало людей, які по-справжньому розуміють і відчувають мову квітів. Мож¬ливо, фантазії бракує, а можливо, часу, а швидше за все — бажання жити красиво. Вряди-годи хапаємо, виходячи з метро, кілька гвоздичок — і то вже радість. Мало хто замислюється, вітаючи ветеранів червоними гвоздиками, що цими квітами висловлюють колишньому бійцеві гарячу вдячність. До речі, гвоздикам ще в давнину надавали саме такого змісту.
Тож обов’язково навчіться ще однієї мови спілкування — мови квітів.

Давайте любитимемо природу!

Капітула Тетяна — Fri, 12 Mar 2010 17:10:05 +0000

Природа й людина — нерозривне ціле. Природа оберігає й за¬стерігає людину від злих помислів, учинків, робить її благородною, щедрою, здоровою й навіть мудрою.
Подивіться уважно довкола — і ви побачите багато гарного. Ось на озері плавають парами лебеді. Коли ви до них будете добре ставитися, то й вони вам віддячать добром. Принесіть їм білі лілеї — і розумні птахи ніколи вас не забудуть: відлітаючи в теплі
краї, обов’язково зроблять коло над тим місцем, де ви їх обда¬рували лілеями.
А ось ви спостерігаєте приліт журавлів. Скільки тривожної радості в їхньому високому курликанні! Журавлів у народі справедливо називають веселиками, бо на своїх крилах вони приносять радість оновлення.
Природа творить добро для нас. І ми можемо творити добро для ближнього, для природи.